Вправи для розвитку вміння слухати

Вправа 1. Учасники сідають один навпроти одного. Завдання – дивитися в очі іншому 10 хв.  Щоб полегшити для себе це завдання, потрібно спокійно роздивлятися обличчя учасника.

Вправа 2. Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки.

Вправа 3. Кожен учасник повинен розповісти якусь історію. Завдання для того, хто слухає – зрозуміти її сутність, використовуючи тільки такі прийоми спілкування: слухання, уточнення, переказ, подальший розвиток думки співрозмовника. 

Вправа 4. Кожен з учасників повинен звернутися до двох інших з проханням назвати таку якість, яка заважає у спілкуванні та таку, що допомагає.

Вправа 5. Виконується вдвох. Стати навпроти один одного, встановити контакт очима й читати по черзі рядки будь-якого  віршу. Збилися — починаємо спочатку. Головне — домогтися легкості все робити одночасно — тримати контакт очей, говорити свій текст, відразу ж слухати його текст, не збиватися з тексту.

Вправа 6.  Реквізит: набір розрізаних картинок за кількістю груп, набір «корон». На кожній «короні» написаний один з поданих виразів:

«Усміхайся мені».

 «Ігноруй мене» .

«Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років».

«Підбадьорюй мене».

«Кажи мені, що я нічого не вмію».

«Жалій мене».

Учитель об'єднує учасників у групи по 5-7 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох склеєних смужок білого паперу). Після цього
кожній групі дається завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків, але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні». Через 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання  учителя: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?» Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей.

Громадянське виховання в процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів

(виступ на методоб’єднанні вчителів початкових класів)

Питання громадянської освіти та громадянського виховання порушуються у цілій низці документів про освіту:

1.     Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»);

2.      Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»;

3.      Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української  державності.

Всі ці документи є стратегічними  у визначенні завдань виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України для збагачення і примноження на цій основі культурного і творчого потенціалу нашого народу.

      Громадянське виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності  як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

      Результативність громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління.

       Говорячи про зміст, форми та методи громадянського виховання в позаурочній діяльності,  слід сказати,  що всі заходи, які проводять учителі, повинні спиратись на знання, отримані у процесі вивчення основ наук, бути їх логічним продовженням...

      З метою виховання кращих рис характеру людини, засвоєння норм моралі підбираю вправи відповідно до цієї  соціокультурної змістової лінії  до будь-якого уроку.

Перш, ніж виконувати їх, проводжу словникову роботу. На дошші  записуємо основні поняття теми та їх тлумачення.

      Мораль – система норм і поведінки людей у ставленні одне до одного та до суспільства.

      Моральність – відповідність поведінки людей нормам моралі.

      Етика – наука про мораль; норми поведінки.

      При вивченні теми Голосні та приголосні звуки пропоную учням випереджувальне завдання «Ми – дослідники». Кожна група за допомогою методу групового дослідження опрацьовувала казки В.Сухомлинського:

1-ша група «Пробачте, діти… Я запізнився»

2—га група «Тихо, бабуся відпочиває»

      Завдання

-         дати відповіді на запитання за змістом казки;

-         згрупувати слова з одним, двома, трьома, чотирма голосними, записати їх у зошити;

-         виписати слова, у яких не бігається кількість звуків і букв

1-ша група

ПРОБАЧТЕ,   ДІТИ... Я   ЗАПІЗНИВСЯ...

Був холодний січневий ранок. Зривалися сніжинки. З півночі віяв холодний, пронизливий вітер.
Ми прийшли до школи на світанку. В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки.
Задзвонив дзвоник. Ми сіли на місця. Минула хвилина, друга. Вчителя не було. Ми послали Ніну - вона в класі старостою: піди в учительську, дізнайся, чому немає вчителя.
Через хвилину Ніна повернулася й сказала.
— Іван Петрович захворів. Директор школи сказав, щоб ми йшли додому.
— Ура!..—закричали ми всі, невимовно раді.— Ура! Уроків не буде! Вчитель захворів!
Раптом відчинилися двері, й до класу ввійшов Іван Петрович. Запорошений снігом, втомлений. Ми завмерли від несподіванки. Сіли, нахилили голови.
Іван Петрович підступив до столу.
— Пробачте, діти,— тихо сказав він.— Занедужав я трохи, та все ж вирішив іти до школи. Запізнився дещо.
Він роздягся тут же, в класі. Сів за стіл, подивився на нас. А нам соромно було підвести очі...

      Бесіда

-         Чи добре повелися діти?

-         Чому вони так учинили?

-         Чи думали вони про вчителя, коли раділи, що не буде уроків?

-          А що було б краще зробити дітям після приходу вчителя?

-          Що примусило вчителя прийти в школу?

-         Як називається той голос, що підказує нам, що добре, а що погане в нашому житті? (Наша совість. Учитель записує цю рису до «Асоціативного рядка»

2-га група

Тихо, бабуся відпочиває

Прийшла зі школи маленька Галинка. Відчинила двері, щось хотіла весело сказати мамі. А мама насварилася на неї пальцем і Галинка тихенько підійшла до столу, поклала книжки.

- Тихо, Галинко, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце. 

Пообідала й сіла за уроки. Читає книжку тихо-тихо, щоб не розбудити бабусю.

Відчиняються двері, заходить Оля, Галинчина подруга. Вона голосно й каже:

- Галинко, послухай... 

Галинка насварилась на Олю пальцем, як мати на неї, і пошепки мовить: 

- Тихіше, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце. 

Сіли дівчатка до столу й розглядають малюнки. А з бабусиних очей впали дві сльозинки. Коли бабуся прокинулась, Галинка й питає: 

- Бабусю, а чого ви плакали уві сні? 

Бабуся усміхнулась, приголубила Галинку. В її очах світилась радість.

      Бесіда

-         Як поводилися Галинка й Оля (уважно, чуйно; вони дбають про своїх близьких, зокрема про бабусь)

-         А чи піклуєтесь Ви про своїх бабусь і дідусів? Як саме?

-         Чи слухаєтеся їх, чи виконуєте їхні поради?

-         А чого ми можемо навчитися в літніх людей?

-         Яка основна мораль оповідання?

Асоціативний рядок «Якості  справжньої людини». Назвіть риси, притаманні, на Вашу думку, справжній людині. Запишіть їх. Зв’ясуйте, яких слів більше: тих, що починаються на голосний звук, чи  тих, що починаються на приголосний. Діти записують такі якості безкорисливість, доброзичливість, делікатність, милосердя, співчутливість, щирість, доброта, точність, обов’язковість.

      Використовую метод «Конструювання» Від поданих слів, записаних у два рядки, треба утворити і записати вислови. Підкресліть слова, у яких є кількісна невідповідність між звуками й буквами.

Якщо, байдужий, страждань, інших, заслуговуєш, назви, людини

            Ти, до, не    (Якщо ти байдужий до страждань інших, ти  не заслуговуєш назви людина)

На закріплення можна ввикористати метод незакінчених речень.

      Допишіть кінець прислів’я, дібравши матеріал із довідки. Над кожним словом зазначте кількість голосних (цифрами 1, 2, 3, 4);  зробіть висновок, яких слів більше: з одним, двома, трьома чи чотирма голосними).

1-ша група Доброму…   скрізь добре

Робиш добро - …не кайся, робиш зло – зла й сподівайся

До доброї криниці… стежка утоптана

Світ  не без…   добрих людей

2-га група

Все добре переймай, а зла уникай

Від добра добра…   не шукають

Не одяг красить людину, … а добрі діла

Добре далеко розходиться,  … а лихо ще далі

      З метою виховання кращих моральних якостей використовую проблемні питання. Наприклад, Якою має бути людина, щоб творити добро на землі.?

      На картках із переліком моральних цінностей  прошу вибрати спочатку 10 моральних цінностей, пронумерувати їх за ступенем значущості для дітей, потім з-поміж них виписати 5, яких їм бракує.

      На різних етапах уроку можна проводити вправу Квітка цінностей. Наприклад, при вивченні теми «Відмінки іменників»  роздаю дітям кольорові  пелюстки квітки і пропоную написати на кожній із них   в Р.в.  однини, чого вони бажають один одному

 (здоров’я, щастя, миру, добра, благополуччя, достатку, терпіння , натхнення). Потім діти  склеюють пелюстки.

      При вивченні прикметника пропоную вправу «Я фотограф». Учні мають намалювати себе, один одного. І поставити питання: Моя подруга яка? (невисокого зросту, , усміхнена, має коротку зачіску)

     

 Результативність громадянського виховання залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної роботи стимулюють розвиток самоорганізації та самоуправління учнівської молоді.

         Насамперед йдеться не тільки про кількість здобутих учнями знань і засвоєних вмінь, а й про практичні навички щодо їх застосування в різних життєвих ситуаціях. Для виховання активного громадянина важливе значення має соціальний досвід, тобто набуття громадянських навичок шляхом активної участі у суспільному житті.

         

         Проектна методика на сьогодні є ефективною виховною технологією формування громадянських якостей, компетентностей, активної громадянської позиції учнівської молоді. Вона дозволяє забезпечити основну мету  – інтелектуальний і моральний розвиток особистості, формування критичного і творчого мислення, вміння працювати з інформацією

     

      Отже, результативність громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління

Нестандартні форми навчання на уроках рідної мови

(виступ на методоб’єднанні вчителів

початкових класів)

В практиці роботи кожного вчителя все частіше застосовуються нетрадиційні або,  як ми ще називаємо їх,  нестандартні уроки. Багато вчителів вважають їх,  як засіб подолання стереотипу уроку, зміни звичних способів спілкування, демократизації взаємовідносин між вчителями та учнями. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок?

На мою думку, такі уроки  активізують  розумову  діяльності учнів. Стимулюють мислення,  спонукають думати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.

По-друге,  нестандартні уроки  розвивають  пізнавальні інтереси учнів.  Їм цікаво вчитися, прагнути знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.

По-третє,  нестандартні уроки розвивають  зв’язне мовлення та творчі  здібності учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

За новою навчально-виховною концепцією вивчення  рідної мови учні мають не тільки засвоїти певну суму лінгвістичних понять та граматичних правил – вони повинні вільно володіти усною й писемною мовою, користуватися  нею в різних ситуаціях.

Як же донести до кожного  учня  багатство й красу рідного слова, виробити вміння невимушено вести бесіду, створювати тексти літературною мовою?

Ніякі новітні педагогічні технології не допоможуть  учителю  це зробити, коли він за суб’єктом навчання не бачитиме живої людини, яка росте, пізнаючи навколишній світ і себе в ньому, не відчуває серцем душі цієї підростаючої особистості.

Більшість учнів початкових класів сприймають життя як гру. Їхні очі широко відкриті назустріч казковому, незвичайному. Вони охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність. І тому уроки з елементами казки, гри в такому віці надзвичайно ефективні.

У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж традиційний урок з нестандартними елементами. Прикладом такого уроку може бути урок у 3 класі з розділу "Будова слова. Орфографія" з  теми "Префікси  роз-, без,  с-. з-.   Проводжу цей урок з використанням нетрадиційних елементів: а)"Казка про  префікси ; б) гра-загадка "Чому так?"; в) гра-змагання "Хто, швидше і правильніше " і закінчую урок творчим завданням: скласти і записати твір-мініатюру " Весно, весно! Яка ти чудесна", який може бути написаний учнями диференційовано: а)за допомогою опорних слів; б)словосполучень і початків речень; в)за даним планом; г)самостійно. Тобто будую уроки так, щоб вони були підпорядковані дидактичній меті: діти мають винести з уроку якомога більше знань, умінь і навичок і вміти їх застосувати у житті.

Уроки рідної мови  вимагають від учнів напруженої інтелектуальної роботи. Тому дуже важливо використовувати такі методичні засоби, які сприяють виконанню основних завдань навчання, знімали б час від часу напруженість, давали емоційну розрядку. Прагнення стати переможцем – важливий стимул для активізації пізнавальної діяльності. Таким є урок – КВК.

Урок-КВК – це і радість колективного пошуку правильної, дотепної відповіді, і можливість для кожного самостійно здобути та проявити свої знання, кмітливість, гумор, артистизм. Краще всього таку форму навчання проводити під час узагальнення, закріплення чи повторення пройденого. Але я спробувала і провела урок у такій формі під час вивчення нової теми у  3 класі "Поняття про лексичне значення слова". І результат був неперевершений!

Всі учні були активними, виявляли велику зацікавленість, самонавчалися і робили висновки. Вони добре зрозуміли, що тлумачний словник – перший порадник учня, запам’ятали лексичне значення багатьх незнайомих для них слів,  вчилися пояснювати значення слів, правильно використовувати їх у мовленні . Цей урок ще раз довів, що гра - це також навчання, якщо гра правильно побудована.

Оволодіння мовою немислиме, перш за все, без накопичення певного словникового запасу, постійного його збагачення. А це – не просто запам’ятовування слів, але й усвідомлення їх багатозначності, вживання в реченні. І ось тут допомагає гра, творчість.

На одному із уроків  з теми синоніми, омоніми, антоніми, розповідаю  учням  казку "Витязь на роздоріжжі ".

Відважний витязь мандрував по країні Граматика. Одного разу він під’їхав до великого каменя, на якому прочитав напис: "Направо підеш – косу знайдеш. Наліво підеш – косу знайдеш. І прямо підеш – косу знайдеш". Здивувався витязь і вирішив дізнатися, що ж це за коса. Поїхав направо і баче: далеко в море заходить довга піщана полоска землі. Поїхав наліво, а там у траві блистить гостра коса, якою траву косять. Відправився витязь прямо і зустрів дівчину з довгою косою. Розгубився витязь.

Посміялись діти над витязем і твердо запам’ятали, які слова називаються омонімами.

До нетрадиційних форм навчання належить і адаптивна система навчання, яка останнім часом широко висвітлюється на сторінках методичної преси. Ця форма роботи використовується не лише на етапі повідомлення нової інформації, а й під час самостійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, дослідницької діяльності. При цьому виробляється в учнів уміння здобувати знання, узагальнювати і робити висновки.

Така система орієнтує учнів не на запам’ятовування прослуханого, а на розуміння та аналіз мовного матеріалу в ході уроку. При цьому діти вчаться здійснювати взаємоконтроль і самоконтроль, працюють над виробленням навичок оволодіння новими формами планування самостійної роботи, на кожному уроці кожен учень працює безперервно.  Під час вивчення теми "Рід іменників  виконуємо, наприклад, таке завдання.

Переписати, узгодивши прикметники з іменниками, визначити рід іменників: Після того, як учні завдання виконали, відкриваю контроль, написаний на дошці: Учні здійснюють самоконтроль, тобто кожен сам перевіряє свою роботу, виставляє собі оцінку відповідно до норм. Я також здійснюю контроль – перевіряю разом з учнями деякі роботи (а вони при цьому можуть зауважити, чи збігається їхня власна оцінка з моєю оцінкою, трактують свою точку зору на оцінку). 

      Застосування таких нетрадиційних форм навчання забезпечує на моїх уроках ефективність і результативність, сприяє формуванню активної особистості, дає можливість індивідуалізовано підходити до організації навчальної діяльності учнів з різним рівнем підготовленості, виявляти їх здібності та можливості, які на звичайних уроках не проявляються.

Отже, запровадження нетрадиційного підходу до вивчення  рідної мови та літератури в загальноосвітній школі переслідує досягнення такого рівня володіння мовою, який забезпечить:

а) вміння грамотно вибудовувати усне й писемне мовлення;

б) вміння точно "малювати" картини дійсності і логічно висловлювати думки, користуючись відповідними типами, стилями, жанрами мовлення;

в) уміння правити власне мовлення і розвивати його індивідуальні риси.

Як супутні досягаються не менш важливі загальні цілі:

а) формується цілісний, системний тип сприймання, опрацювання і відновлення знань;

б) стимулюється загальний розвиток особистості;

в) створюються сприятливі умови для розвитку творчого начала, утвердження своєї самобутності кожною особистістю;

г) виробляється вміння працювати з інформацією самостійно.

Часто і справедливо повторюють вислів: "Особистість учня не посудина, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який слід запалити. Але вогонь легше всього займається від вогню". Захоплення вчителя предметом, любов до мови та літератури, глибока ерудиція, щира зацікавленість у долі кожного учня – ось що раніше і більше всього забезпечує успіх викладання.

Ці ж якості вчителя постійно змушують його думати про свої нові підходи до літератури і мови та про методичну майстерність.

Вправи для розвитку критичного мислення учнів початкових класів
      1. Метод «Кероване читання з передбаченням» 
Після слів: «У Поліни…» вчитель ставить запитання: 
- Як ви вважаєте, що відбудеться далі? 
- Чому? 
- Уявіть, що ви – Павлик. Як би вчинили ви? 

       2. Метод «Читання в парах» (доповідач - респондент). 
Перший учень читає перший абзац. Другий - уважно слухає, а потім ставить запитання по змісту. Після цього обмінюються ролями і опрацьовують решту тексту. 

      3. Метод «Передбачення за ключовими словами» 
Запитання вчителя: 
- Про що може розповідатися в тексті, в якому є такі слова: 
ПАРК, ПУСТИР, ДЕРЕВА, КВІТИ

      4. Метод «Передбачення» 
Запитання вчителя: 
- Про що може розповідатися в тексті під назвою «Весела зима»? 
    5. Метод «Міркування» 
- Спростуйте або доведіть твердження «Зима- весела пора року». 
   6 . Метод «Сенкан» 
  Завдання: 
- Скласти сенкан до слова ЗИМА. 
  ЗИМА 
  СНІЖНА, ВЕСЕЛА 
  РАДУЄ, РОЗСТЕЛЯЄ, МОРОЗИТЬ 
  ДІТИ РАДІЮТЬ ПРИХОДУ ЗИМИ 
  ЧУДОВА ПОРА 
  7. Метод «Дискусія». (Визначаємо «за» і «проти». Наводимо аргументи. Підсумок) 
Запитання вчителя: 
 Чи можна вважати Марічку трудолюбивою дівчинкою? Чому?¾ 
8.  Метод «Міркування». (Твердження. Доведення. Висновок) 
Запитання вчителя: 
 Чи могла б подія , описана в цьому тексті, відбуватися в іншому¾ 
місці? Чому? 

9. Метод «Міркування» 
Запитання вчителя: 
 Чи можна вважати розвішування годівничок у саду доброю справою школярів? Чому?¾ 
10. Метод «Дискусія в парах» 
Запитання вчителя: 
 Чи могла подія,описана в тексті, відбуватися влітку? Чому?¾ 

11.  Метод «Сенкан» 
Завдання: скласти сенкан до слова ВЕСЕЛКА. 
ВЕСЕЛКА 
БАРВИСТА, ЯСКРАВА 
ГРАЄ, ВИГРАЄ, ЗАЧАРОВУЄ 
ВЕСЕЛКА ПОВИСЛА НАД РІЧКОЮ 
КАЗКОВЕ КОРОМИСЛО 
3. Метод «Передбачення за ключовими словами» 
Запитання вчителя: 
 Про що може розповідатися в тексті, в якому є такі слова: хмара, річка, коромисло,земля.¾ 
12. Метод «Міркування» 
Запитання вчителя: 
 Якби ти раптом зустрівся з автором цього тексту, про що б ти його запитав? Чому?
13. Метод «Передбачення» 
(Після слів «Мороз дістає зі своєї торбини пензлик і малює») 
Запитання вчителя: 
- Що, на вашу думку , малював Мороз і що б це могло означати? 
3. Метод «Сенкан» 
Завдання: скласти сенкан до слова МОРОЗ. 
                                                                  МОРОЗ 
                                     КОЛЮЧИЙ,                       ДОПИТЛИВИЙ 
                            ХОДИТЬ,             ЗАГЛЯДАЄ,             ПОСИПАЄ 
                      МОРОЗ           МАЛЮЄ            ДИВНІ            ВІЗЕРУНКИ 
                                                          ЧАРІВНИК