Відгук на книжку «Хлюсь та інші» Лесі Ворониної

      У мене в руках  книжка «Хлюсь та інші» Лесі Ворониної. Як завжди гортаю сторінки, розглядаю малюнки. Привертає увагу  один  з перших : в  гнізді сидить письменниця (це її робоче місце) , біля неї – голубий папуга, а нижче -  якась дивовижна істота . У мене  зразу ж  виникає  бажання дізнатися про героїв книжки, захотілося прочитати всі історії.

      Хто ж такий Хлюсь? Виявляється, це водяничок, який відкрив дівчинці Мар’янці таємницю підводної печери. Чому саме Мар’янці? Бо вона любила рідну природу, річку свого дитинства Стугну,  була фантазеркою. Саме ця дівчинка могла врятувати від забруднення річку Стугну.

      Наші герої попадають в пастку до  Подвійного, напівлюдини – напіврибини, який мав псевдонім Оселедець. Ця почвара хотіла знищити ріки, озера, перетворити їх на суцільний оселедцевий рай. Але  Мар’яна перемагає потвору, хлюпнувши на неї джерельною водою.

      Як бачимо, добро, як завжди, перемагає зло. Та  й без доброго ставлення до навколишнього світу, мабуть, не народилася б така чудова казка,  як «Хлюсь та інші».

        Світ, в якому ми живемо, незвичайний. Треба тільки уважніше придивитися. Можливо,  і ми побачимо маленьких кумедних чарівних істот, які посміхнуться -  і нам стане радісніше жити.

  

Відгук на пригодницьку історію «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко

      Чи любите Ви фантазувати? Гадаю, так. Отож, пропоную Вам помандрувати в  світ пригодницької історії «Ліза та Цюця П.» відомої сучасної письменниці Лариси Денисенко.

      З перших сторінок книги ми знайомимося з  дівчинкою Лізою, якій наснилася невідома істота, схожа трохи на парасольку, трішечки на ялинку з ручками і ніжками. Це була Цюця П. Сама ж Ліза пояснила ім’я своєї фантазії так:   П – прізвище,   Цюця – цюдова цяця. Дівчинка намалювала Цюцю і вирішила розшукати героїню свого сну.

      Зацікавила мене розповідь Антик-кара про походження камінців. Тепер я знаю, що бурштин – це сльози сосон, що перетворилися на камінь від поцілунку Сонця. А малахіт знайшов свою назву завдяки тому, що за кольором нагадував листя квітки мальви, яка грецькою мовою звучить як малах.  Бірюза походить  від перського слова

 піруз, що означає перемога. Корали походять від грецьких слів кура балос, що означає – морські феї…  Цюці  сподобалося, що вона може бути кораловою морською феєю. Але мудрий ворон сказав: «У камінців, дитинко, є душа. Вони вміють зберігати чужі таємниці. Однак у камінців немає серця. У тебе ж серце є. Добре  та тепле серце, яке реагує на всі життєві ситуації і яке дуже любить своїх друзів. Відтак, ти не камінь». Як би я хотіла, щоб у мене була подруга з таким же добрим та теплим серцем, як у Цюці.

      Прочитавши книгу «Ліза та Цюця П.», я зрозуміла багато речей. По-перше, треба поспішати робити добро, любити своїх друзів і намагатися не сваритися. По-друге, кожний іноді, може наробити дурниць. Головне – схаменутися й далі поводитися інакше. По-третє,  ганебно – глузувати із беззахисного чи ображати будь-кого. Ганебно – брехати чи підлабузнюватися».

      Хочу порадити прочитати цю книжку  всім, хто любить пригоди.

Відгук на книжку «Паперовий янгол» Ольги Бусенко

      Книжка, яку я щойно прочитав, називається «Паперовий Янгол». А написала її  сучасна письменниця Ольга Бусенко. Складається вона з дванадцяти  казочок. Вигадала ці історії та створила до них ілюстрації дівчинка Яринка. Своїм пензликом вона вимальовувала  на аркушику дерево, а на самому  вершечку –  паперового янгола. «Чому саме янгола?»,  -  спитаєте Ви. Я думаю, тому, що янгол  завжди є охоронцем для своїх господарів.
       Найбільше мені сподобалася казка «Про паперового янгола». З неї я дізнався, що у відомої  художниці був паперовий янгол, якого їй подарувала близька людина. Янгол добрий, на його вустах завжди сяяла посмішка. Він пишався тим, що жив в оточенні милих людей. Але одного разу в кімнату залетів вітер, підхопив  янгола і поніс за вікно. Старий клен піймав  маленького охоронця, а дівчинка Яринка  стала його власницею. Їй не хотілося розлучатися із знахідкою. Кожного дня вона читала Янголу книжки. Гуляючи з бабусею у ботанічному саду, дівчинка проявила мужність і віддала  свою знахідку художниці. Вдячна жінка подарувала  чемній дівчинці такого ж ангелочка.
      Я раджу всім прочитати книгу «Паперовий янгол» Ольги Бусенко.  Впевнений, ніхто не залишиться байдужим до маленької Яринки та її уявних персонажів.    

Тема : Богдан Жолдак. «Капосні капці».

Мета: Коротко ознайомити учнів 4 класу із сучасним дитячим письменником Богданом Жолдаком. Розвивати навички виразного читання,  вміння логічно мислити, узагальнювати, співставляти, робити відповідні висновки,  визначати життєву позицію  головного персонажу  казки,  аналізувати їх поведінку.  Формувати життєві компетенції (соціальні, комунікативні, мотиваційні, функціональні). Виховувати  інтерес до творчості  сучасних  дитячих  письменників,  почуття пошани і поваги до історичного минулого рідного краю, до наших предків, любов до України, інтерес до історії українського народу.

Тип заняття:  засвоєння нових знань.

Форма проведення  заняття: подорож з елементами дослідження.

Обладнання: Портрет Богдана Жолдака, текст твору,  ілюстрації до казки, карта Києва часів князювання Володимира, виставка творів сучасних дитячих письменників.

      На дошці епіграф: «Поставимо дім на диво усім,

                                        наробим вікон з чотирьох сторін.

                                        Як одно вікно на чистеє поле,

                                        А друге вікно на синєє море…

                                        А третє вікно на зелений бір,

                                        Четверте вікно на широкий  двір».

                                       

                                                                                             

Перебіг уроку

І. Привітання.

         Любі друзі! Світ дивовижний вас вітає –

Всіх тих, хто вдумливо читає,

І тих, хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати.

Долати знань високі мури

Вас кличе світ літератури

                            (Є. Межелайтіс)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Діти! Прочитайте епіграф до нашого заняття

-         Пригадайте значення  слова епіграф (влучний вислів, який  розкриває тему та головну думку твору).

-         Як ви розумієте ці поетичні рядки?

      Примірні відповіді:

-         Я думаю, що  «дім на диво усім» - це найголовніше місто України – Київ.

-         Чотири  краєвиди – це наша неосяжна Україна  з  її   безмежними полями, глибокими морями, зеленими лісами та  великими містами.

     -   Спробуйте  передбачити, про що йтиметься в казці.

     Ш. Повідомлення теми та мети уроку.

     Сьогодні на уроці  ми познайомимося з кіноказкою відомого сучасного письменника Богдана Жолдака «Капосні капці», в якій він  змалював Київ за часів Володимира. Ви дізнаєтесь, як кияни  захищали своє місто від ординців, як вони відбудовували  його.

      А ще Ви дізнаєтеся про відомого сучасного дитячого  письменника  Богдана Жолдака. Ми опрацюємо зміст кіноказки «Капосні капці», з’ясуємо  основну думку, будемо працювати над розвитком навичок виразного читання,  будемо  вчитися визначати життєві позиції головних персонажів, аналізувати їх поведінку.

2.Словникова робота.

(учні читають ланцюжком записи на дошці)

-   князь Володимир ............( київський князь, який запровадив християнство в Україні - Русі):

-   князь Володимир …………(зміцнив українську державу);

-  досягнення князя Володимира............(будівництво Десятинної церкви, створення перших українських грошей);

-   Золоті Ворота – головні (урочисті ворота давнього Києва);

          -   Перун – бог грому і блискавки;

-   орда – назва союзів кочових племен під владою хана, військо кочовиків тюркських і монгольських народів.

ІУ. Актуалізація опорних знань.

      1.Коротка розповідь про Богдана Жолдака.

      Жолдак Богдан Олексійович – відомий український письменник, писав оповідання, сценарії, п’єси  для фільмів.

      Народився письменник 13 лютого 1948 року в Києві, батько письменника Жолдак Олесь Іванович, мати – поетеса Єва  Устимівна Нарубіна. Богдан Жолдак був ведучим кількох телевізійних програм на УТ-1 та на каналі  1+1. Зараз працює на кіностудії «Рось»,член Національної спілки письменників України.

     Для дітей написав такі твори: «Капосні капці», «Казкарик, або Казковий конструктор», «Коли генії плачуть», «Гаряча Арктика» та інші.

У. Сприйняття і засвоєння учнями  нового матеріалу.

1. Робота над змістом казки «Капосні капці».

      1.1. Діти! Давайте спробуємо заглянути в казку «Капосні капці». Зробимо це за допомогою подорожі. Дружно сідаймо на килим-самоліт, він помчить нас у казку, перенесе в часи князювання  князя Володимира.      Богдан Жолдак в казці «Капосні капці»  розповів історію про чарівні капці, які доля занесла в Україну,  і тут  із ними було багато мороки.

     Але ми попали  в надзвичайну ситуацію. Для того, щоб відчинити  двері в казку, потрібно дати відповіді на запитання:

 -  Які казки сучасних  дитячих письменників Ви читали? («Стефа і її Чакалка» Івана Андрусяка, «Паперовий ангел» Ольги Бусенко,  «Ліза та Цюця П.» Лариси Денисенко,  «Хлюсь та інші» Лесі Вороніної

           -    Які  особливості літературної казки ?

            Молодці! Ви добре справилися з цим завданням. Готуючись до сьогоднішньої подорожі, ви малювали ілюстрації, оформили словнички незнайомих слів та пам’ятки для виразного читання, вони у Вас на партах.

      Трохи пізніше ми будемо працювати у групах. Отримайте, будь ласка, завдання.

      Отже,  перешкод на шляху до казки немає. Ми …  в казці.

       Слухайте уважно. Читання  учителем початку казки до слів: «Оце звідси й по

     1.2. Бліц-опитування.

      -     Про що йдеться у казці?

      -     Хто є герями твору?

      -     Де відбуваються події казки?

      -     Що у творі фантастичне, а що реальне?

 -    Як Касим Абу та Хакім потрапили до Києва?

 -   Зачитайте   опис Києва від слів «Здригається на своїх пагорбах далекий квітучий і стародавній Київ. Якщо озирнути його з висоти пташиного польоту, то виходить нічого гарнішого на Земля ніколи й не існувало».

-         Хто з вас був у Києві? Чим місто захопило Вас?

-         З якої родини був парубок Омелько? З чого це видно?

-         Як відсутність чобіт  вплинула на відношення до нього дівчини Одарки,  яку він кохав?

-         Опишіть ординців, які напали на Київ;

-         Зачитайте епізод від слів: «Так що й не почув, як за його спиною раптом великими жаринами спалахнуло й запалало усеньке рідне місто – орда зі сходу дерлася до Києва крізь Львівські Ворота»;

-         Як капці потрапили до Омелька?

-         Усно опишіть, як оборонці міста вибили ординців із сусідньої вулиці;

-         Зачитайте,   як  підвівся Київ із обпалених руїн;

-         Якої мороки завдали капці Омелькові?

-         Назвіть елементи фантастики в творі?

-         В чому підступність Касима Абу?

-         Схарактеризуйте киян під час повені;

-         Як описано хрещення киян?

-         За що Омелька засудили на смерть?

-         Як ординцям вдалося вдертися  в Київ? (Касим Абу  зробив дерев’яну мапу, яка прислужилася нападникам);

-         Яким способом рубалися ординці?

-         Що допомогло Омелькові вправно одбиватися ? (Хлопець, тримаючи на плечах шибеницю, на якій його щойно мали повісити, швидко зрозумів, що, крутячись таким великим знаряддям, можна вправно одбиватися. «Обертовою шибеницею» Омелько розтрощив злощасну дерев’яну мапу Абу Касима, яка так прислужилася нападникам, а також «обертова шибениця» влучила в око ординцеві». Шалено крутиться Омелько всередині вогненного потоку, аж мотузка почала тліти. Він трощить орду, так що аж полум’я перепалює мотузку од петлі» (с.66) Капці додають моці Касяновим ногам. Крутячись вихором, вони обертають шибеницю так, що вона, мов пропелер, прокладає шлях Омелькові на Андріївський пагорб.

-         В чому проявилася кмітливість  Омелька? (Він запропонував  гончарам закотити угору  на узвіз свої важкі гончарні вози, на ходу наповнюючи їх  уламками кераміки і шкалками. А потім вози штовхали униз крутосхилом узвозу. Набираючи шаленої швидкості,  вози з макітрами та  скляними суліями гучно влучали в самісіньку гущавину ворогів, розбризкуючи їх, розкидаючи, гасячи їм смолоскипи .  Захисники на горі вибивали із-під підмурків новобудови підпори, і важкі колоди також котилися з узвозу, «стрибаючи» на ворога»);

-         Як Омельку вдалося врятувати з  вогненної стіни Одарку та інших заручників?

-         Як Ви гадаєте, що допомогло змінити зовнішність Омелька?

-         Зачитайте епізод, в якому замальовується участь в боротьбі з ординцями князя Володимира, його підлеглих, вельможних гостей.

-         Що допомогло похитнути силу ворожу і відступити до розчинених Золотих Воріт?

-         Чим закінчується кіноказка?  (Відбудовою Софії Київської);

-         Кому поставлено пам’ятник посередині давнього міста Києва?

-         Прочитайте останні рядки твору: («Що відтоді на Київ ніхто з ворогів не нападав.»

     -   Що Ви відчули під час читання?

-         Який випадок був найбільш хвилюючим?

Вчитель:  Ось і побували ми в казці.

     -   Чи сподобалася вона Вам?

     -  Хто з героїв найбільше запам’ятався?

    

     2. Робота в групах.

     Першим надаємо слово групі, яка досліджувала питання «Що є фантастичного в казці?»

( фантастичні персонажі: відьма Секлета, русалки; перетворення відьми на Одарку, Омелька -  на красеня; Касим-Абу тупає ногою – і світ здригається;

 Друга група:  Як починається і закінчується твір?

Третя група: Керівник ПІ групи. Ми досліджували життєву позицію парубка Омелька.

     Омелько – бідний хлопець, він кохає  гарну дівчину Одарку, мріє про неї. Коли на Київ напали ординці, Омелько виявив мужність, кмітливість. Він порадив киянам, як подолати ворога. Врятував із вогненного кола не тільки кохану, а й  інших людей. Омелько приймав участь у відбудові Києва.

           Вчитель: Діти, скажіть, чим приваблює нас Омелько?  Чому, на Вашу думку  перемогло кохання Одарки до Омелька?

  VІ .Закріплення знань, умінь і навичок учнів

1.     Проблемні питання для учнів (Займи позицію»).

  -   Чим сподобалася  вам казка? (доведіть свою думку)

  -   у чому ви хотіли б бути схожими на Омелька?

2. Робота над виразним читанням. Використовуючи пам’ятки «Основні засоби виразного читання»,  підготуйте для читання  один із уривків.

  2. А тепер давайте повернемося до нашого проблемного питання, яке я поставила на початку уроку.

     

       VІІ.Домашнє завдання:

        Середній рівень: Виписати з казки «Капосні капці декілька речень про Київ».

   Достатній, високий рівні:  написати  твір-мініатюру  «Мої враження від казки «Капосні капці:» 

УІ. Підсумки уроку.

 Метод «Мікрофон».

-         Що корисного ви візьмете для себе із цього уроку?

-         Який момент на уроці найбільше сподобався?

-         Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?