Громадянське виховання в процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів

(виступ на методоб’єднанні вчителів початкових класів)

Питання громадянської освіти та громадянського виховання порушуються у цілій низці документів про освіту:

1.     Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»);

2.      Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»;

3.      Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української  державності.

Всі ці документи є стратегічними  у визначенні завдань виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України для збагачення і примноження на цій основі культурного і творчого потенціалу нашого народу.

      Громадянське виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності  як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

      Результативність громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління.

       Говорячи про зміст, форми та методи громадянського виховання в позаурочній діяльності,  слід сказати,  що всі заходи, які проводять учителі, повинні спиратись на знання, отримані у процесі вивчення основ наук, бути їх логічним продовженням...

      З метою виховання кращих рис характеру людини, засвоєння норм моралі підбираю вправи відповідно до цієї  соціокультурної змістової лінії  до будь-якого уроку.

Перш, ніж виконувати їх, проводжу словникову роботу. На дошші  записуємо основні поняття теми та їх тлумачення.

      Мораль – система норм і поведінки людей у ставленні одне до одного та до суспільства.

      Моральність – відповідність поведінки людей нормам моралі.

      Етика – наука про мораль; норми поведінки.

      При вивченні теми Голосні та приголосні звуки пропоную учням випереджувальне завдання «Ми – дослідники». Кожна група за допомогою методу групового дослідження опрацьовувала казки В.Сухомлинського:

1-ша група «Пробачте, діти… Я запізнився»

2—га група «Тихо, бабуся відпочиває»

      Завдання

-         дати відповіді на запитання за змістом казки;

-         згрупувати слова з одним, двома, трьома, чотирма голосними, записати їх у зошити;

-         виписати слова, у яких не бігається кількість звуків і букв

1-ша група

ПРОБАЧТЕ,   ДІТИ... Я   ЗАПІЗНИВСЯ...

Був холодний січневий ранок. Зривалися сніжинки. З півночі віяв холодний, пронизливий вітер.
Ми прийшли до школи на світанку. В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки.
Задзвонив дзвоник. Ми сіли на місця. Минула хвилина, друга. Вчителя не було. Ми послали Ніну - вона в класі старостою: піди в учительську, дізнайся, чому немає вчителя.
Через хвилину Ніна повернулася й сказала.
— Іван Петрович захворів. Директор школи сказав, щоб ми йшли додому.
— Ура!..—закричали ми всі, невимовно раді.— Ура! Уроків не буде! Вчитель захворів!
Раптом відчинилися двері, й до класу ввійшов Іван Петрович. Запорошений снігом, втомлений. Ми завмерли від несподіванки. Сіли, нахилили голови.
Іван Петрович підступив до столу.
— Пробачте, діти,— тихо сказав він.— Занедужав я трохи, та все ж вирішив іти до школи. Запізнився дещо.
Він роздягся тут же, в класі. Сів за стіл, подивився на нас. А нам соромно було підвести очі...

      Бесіда

-         Чи добре повелися діти?

-         Чому вони так учинили?

-         Чи думали вони про вчителя, коли раділи, що не буде уроків?

-          А що було б краще зробити дітям після приходу вчителя?

-          Що примусило вчителя прийти в школу?

-         Як називається той голос, що підказує нам, що добре, а що погане в нашому житті? (Наша совість. Учитель записує цю рису до «Асоціативного рядка»

2-га група

Тихо, бабуся відпочиває

Прийшла зі школи маленька Галинка. Відчинила двері, щось хотіла весело сказати мамі. А мама насварилася на неї пальцем і Галинка тихенько підійшла до столу, поклала книжки.

- Тихо, Галинко, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце. 

Пообідала й сіла за уроки. Читає книжку тихо-тихо, щоб не розбудити бабусю.

Відчиняються двері, заходить Оля, Галинчина подруга. Вона голосно й каже:

- Галинко, послухай... 

Галинка насварилась на Олю пальцем, як мати на неї, і пошепки мовить: 

- Тихіше, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце. 

Сіли дівчатка до столу й розглядають малюнки. А з бабусиних очей впали дві сльозинки. Коли бабуся прокинулась, Галинка й питає: 

- Бабусю, а чого ви плакали уві сні? 

Бабуся усміхнулась, приголубила Галинку. В її очах світилась радість.

      Бесіда

-         Як поводилися Галинка й Оля (уважно, чуйно; вони дбають про своїх близьких, зокрема про бабусь)

-         А чи піклуєтесь Ви про своїх бабусь і дідусів? Як саме?

-         Чи слухаєтеся їх, чи виконуєте їхні поради?

-         А чого ми можемо навчитися в літніх людей?

-         Яка основна мораль оповідання?

Асоціативний рядок «Якості  справжньої людини». Назвіть риси, притаманні, на Вашу думку, справжній людині. Запишіть їх. Зв’ясуйте, яких слів більше: тих, що починаються на голосний звук, чи  тих, що починаються на приголосний. Діти записують такі якості безкорисливість, доброзичливість, делікатність, милосердя, співчутливість, щирість, доброта, точність, обов’язковість.

      Використовую метод «Конструювання» Від поданих слів, записаних у два рядки, треба утворити і записати вислови. Підкресліть слова, у яких є кількісна невідповідність між звуками й буквами.

Якщо, байдужий, страждань, інших, заслуговуєш, назви, людини

            Ти, до, не    (Якщо ти байдужий до страждань інших, ти  не заслуговуєш назви людина)

На закріплення можна ввикористати метод незакінчених речень.

      Допишіть кінець прислів’я, дібравши матеріал із довідки. Над кожним словом зазначте кількість голосних (цифрами 1, 2, 3, 4);  зробіть висновок, яких слів більше: з одним, двома, трьома чи чотирма голосними).

1-ша група Доброму…   скрізь добре

Робиш добро - …не кайся, робиш зло – зла й сподівайся

До доброї криниці… стежка утоптана

Світ  не без…   добрих людей

2-га група

Все добре переймай, а зла уникай

Від добра добра…   не шукають

Не одяг красить людину, … а добрі діла

Добре далеко розходиться,  … а лихо ще далі

      З метою виховання кращих моральних якостей використовую проблемні питання. Наприклад, Якою має бути людина, щоб творити добро на землі.?

      На картках із переліком моральних цінностей  прошу вибрати спочатку 10 моральних цінностей, пронумерувати їх за ступенем значущості для дітей, потім з-поміж них виписати 5, яких їм бракує.

      На різних етапах уроку можна проводити вправу Квітка цінностей. Наприклад, при вивченні теми «Відмінки іменників»  роздаю дітям кольорові  пелюстки квітки і пропоную написати на кожній із них   в Р.в.  однини, чого вони бажають один одному

 (здоров’я, щастя, миру, добра, благополуччя, достатку, терпіння , натхнення). Потім діти  склеюють пелюстки.

      При вивченні прикметника пропоную вправу «Я фотограф». Учні мають намалювати себе, один одного. І поставити питання: Моя подруга яка? (невисокого зросту, , усміхнена, має коротку зачіску)

     

 Результативність громадянського виховання залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної роботи стимулюють розвиток самоорганізації та самоуправління учнівської молоді.

         Насамперед йдеться не тільки про кількість здобутих учнями знань і засвоєних вмінь, а й про практичні навички щодо їх застосування в різних життєвих ситуаціях. Для виховання активного громадянина важливе значення має соціальний досвід, тобто набуття громадянських навичок шляхом активної участі у суспільному житті.

         

         Проектна методика на сьогодні є ефективною виховною технологією формування громадянських якостей, компетентностей, активної громадянської позиції учнівської молоді. Вона дозволяє забезпечити основну мету  – інтелектуальний і моральний розвиток особистості, формування критичного і творчого мислення, вміння працювати з інформацією

     

      Отже, результативність громадянського виховання великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми та методи виховної діяльності стимулюють розвиток активності, свідомості, цілеспрямованості, самоорганізації, самоуправління