Свято для дітей і батьків «Українські вечорниці»

Мета. Залучити дітей до джерел і витоків народної мудрості; збагатити та доповнити наявні знання; розвивати пізнавальні та пошукові інтереси  учнів; сприяти формуванню духовно багатої особистості; виховувати любов до рідного слова та почуття гордості за свій народ.

                                     Перебіг заходу

І. Свято починається словами за сценою.

Щедрик, щедрик, щедрівочка, йди з хати до хати,
Добрих друзів добрим словом – серцем привітати
Килим, килим, веселечко, клич гостей в оселі
І співанкою гучною піднімись до стелі
То щедрівочка-мандрівочка йде з хати до хати
Добрий вечір, щедрий вечір, Україно мати!

2.(стук, заходять дівчата)

Дівчина 1: Доброго вечора, господине!

Дівчина 2: Дозвольте зайти

Господиня: Та заходьте вже!

Дівчина 3.То ми до вас на вечорниці. Не вигоните?

Господиня: Та не вигоню, не вигоню. Самій же сумно.

Дівчина 4. То ми у вас і пощедруємо, можна?

Господиня: Щедруйте! Вареників наварила, пирогів напекла, пригощати є чим.

Дівчина 1:
Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Що ти, тітко, напекла,
Неси швидше до стола.
Поки тітка донесла
Усі руки попекла!

Дівчина 2:
Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски!

Дівчина 3:
Прийшли щедрувати
До вашої хати.
Щедрий вечір! Добрий вечір!
Тут живе господар
Багатства володар!
Щедрий вечір! Добрий вечір!
А його багатство – золоті руки
Щедрий вечір! Добрий вечір!

Господиня:
Ой, дякую щиро! Хоч господаря в мене давно нема, та й багатства нема, а руки, що не сидять без роботи, так ці є!  Заходьте пригощайтесь!

( дівчата заходять, сідають на лави )

Господиня: Мої рідненькі, просимо сідати

Дівчина 4: Сядем, заспіваємо, аж усі, що тільки знаємо…

(пісня про рушник, дівчата танцюють з рушниками)

( заходить до хати мале дівча )

Дівчинка:
Добрий вечір у вашій господі. Прийміть мене до вас на вечорниці.

Дівчина 1: ( здивовано)
Тебе?

Дівчинка:
Я теж на вечорниці хочу! Прийміть мене! Я з вами ворожити буду.

Господиня:
А на кого ж ти хочеш ворожити?

Дівчинка:
Я ще сама не знаю: чи на Андрія ворожити, бо він вміє рахувати, чи то на Миколу, бо він вміє малювати, чи то на Василька, бо в нього сорочка модна, чи на Степанка, бо він мене цукерками пригощає.

Господиня (сміється):  Ти  диви, яка дівка виросла! А чия ж ти будеш?

Дівчинка: Мамина. І татова також.

Господиня: А що ти робити вмієш?

Дівчинка: Я станцювати зможу. Ось подивіться!

Господиня:  Молодець! ти ще рік добре придивись і до Миколи, і до Василька, і до Степанка, і до Андрійка, а тоді вже на другий рік до нас прийдеш. Добре?

Дівчинка: Та добре  (похнюпившись іде зі сцени )

(за сценою чути спів)

Господиня: Дівчата, хлопці наче йдуть!

(Заходять хлопці).Доброго вечора вам! Пустіть у хату, бо вже коза змерзла.

КОЗА: Хазяйко, будь ласка, пустіть, бо замерзну,  ніженьки змерзли, рога закоцюбли, хутро дибом стало! Пустіть, ми Вам заспіваємо.

Господиня: Добре, ідіть, але дивіться – співайте добре! (виступ Кози та хлопців)

Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб ліпше вродило,
Ніж торік!
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч з пів міха!

Коляд-коляд-колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду-не така,
Дайте, тітко, п’ятака.

А не дасте п’ятака
Візьмемо вола за рога
Та й поведемо із двора.
Дайте ж, тітко, п’ятака!

Господиня  (сміється)
Та вже дам вам по п’ятаку.  Такі вже парубки гарні!

Хлопці: А ми на вечорниці розважатись прийшли! Ось послухайте,  які ми гуморески знаємо! (інсценують гуморески )

От колись були дівчата!

Докоряє дід онуці:
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі,
Скажеш слово-червоніли,
Як той мак на ниві.
А онука аж руками
Вдарила об поли.
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи…
Хлопець: Ми з вами і співали , і танцювали, а давайте покажемо як грали на вечорницях (хлопці  та дівчата показують гру « Мітла»)

Гра «Мітла»
Хлопці і дівчата стають по парам, а один із хлопців з мітлою. Усі танцюють під музику, тільки музика закінчується, усі повинні помінятися парами. Хто  з хлопців залишається без пари, танцює з мітлою. Гра повторюється декілька разів.

Дівчина: Гей на наших вечорницях хто сумний, розвеселиться.
Співи, танці, небилиці, гарні будуть вечорниці.  (Інсценують пісню жартівливу  «Ой, під вишнею»)

Господиня
Ми сьогодні з вами розважаємось, а ось батьки наші щось засумували. Давайте для них змагання проведемо!

/ Змагання для батьків  /

Батькам роздають картки з номерами. На сцену діти виносять плакати з надписами. Батьки по черзі (по своєму порядковому номеру) виходять на сцену і вибирають надпис, залежно від цього і отримають подарунки.

1.Приходьте свататись — кабак
2. На всіх потроху — бублики
3. Козацькі ліки- кефір
4. Богатирська сила – банани
5. На тобі зійшовся клином білий світ – сало
6. Солодкоїжка – гіркий перець
7. Хто рано встає, тому бог і дає – півень

8. Голосистий голосок – яйця
9. Хай з тебе починається ранок і  закінчується  вечір – ковбаса

Господиня
А зараз до нас у гості прийшли два куми ( виступ кумів )

- Куме, а що ви будете робити, коли оце підете в ліс, а там на вас нападе ведмідь?
- А я його з рушниці застрелю!
- Так немає у вас рушниці, ви її дома забули!
- Ну тоді я його сокирою зарубаю.
- А немає у вас сокири, бо ви її у лісі загубили!
- А я тоді залізу на найвище дерево!
- Так немає дерев!
- Ой, куме, ну що це ви таке говорите?! Який же це ліс, як у ньому немає дерев?
- А от такий ліс! От немає дерев і все! Ну так що ви тоді будете робити?
- Ой куме, ну які вже ви! Оце вже якщо в лісі немає дерев, то я тоді не знаю, ви мій кум, чи ведмедя?!

Господиня: Хлопці і дівчата! Ледь не забула. Ми ж смачних вареників наварили. Скуштуйте  ( ходить, пригощає). Може когось чекає несподіванка, то не лякайтесь. Вас чекає у майбутньому те, що ви знайшли у варенику. Хто не знайде нічого, матиме добру господиню за жінку або сам буде добрим господарем.

(у цей час співають пісню «А мій милий вареників хоче»)

Д3
Добре ми співали, а тепер потанцюємо

/  танець «Гопак»  /

Господиня
От і ожили перед нами ігри та забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони й надалі не пішли в забуття. Міцний наш рід і жива в ньому пам’ять про минуле. Бережіть цю скарбницю, у ній розум, кмітливість, світло завтрашнього дня.